Вдома кішка і собака. Й почалос́я.
Друзі, жінка, всі лякають, й лікарі.
Так в народі ще з бідатства повелося:
Як щось маєш – в інших пухнуть пухирі.
Не здоровкаються “радники” за руку:
“В тебе ж - стрічкові гельм́енти - черв,яки!”
Це терпілося, а з жінкою розлука?..
Через днів так десять чуються взнаки.
З усіх б́оків: Від тваринок – немат́оди –
Дуже круглі й, мабуть, довгі черв,яки!
Як почали перелікувать хвороби -
По шухлядах позаплутались нитки.
Трихін́ози, клонорхоз́и, тені́ози,
Анкілостом́оз та ентеробіоз!!!
І сверблячка від гіменоліпідо´зів
Нетрим́ання через стронгілоїдо´з...
Вже не гладю пса, не кормлю майже кішку.
Мию руки: перець, хлорка, оцет, гас.
На УЗІ знімав разів штирнадцять кишку,
Замість свинко-ковбаси їм ананас.
...Хто там чув про тих мігруючих лічинок.
Щось аптекар, мабуть, винайшов, і ми
На пробірку перетворемо будинок?
Краще вже, свинячий цист мене візьми!
07.09.08 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95213
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2008
автор: Юхниця Євген