Дитячий садочок в нас є дуже гарний,
В нім затишно, добре, усе для дітей.
Вони,ніби бджоли на запах нектарний,
Шоранку збігались до наших дверей.
То щастя колиска-навчання маленьких,
Єднання духовності в дружню сім’ю.
Окремо чужі всі, а разом рідненькі,
Щороку зростав їхній рівень IQ.
Тут час зупиняється, йде потихеньку
І діти маленькі наповнюють світ.
У ясельній групі вони ще слабенькі,
А старша - напам’ять чита «Заповіт.»
І так кожен рік, нові діти приходять,
Зростають і йдуть у щасливою путь.
А потім своїх діточок, що народять,
В садочок рідненький до нас приведуть.
А нинішній рік особливо почався,
Смертельна хвороба, а потім війна.
Народ український увесь об’єднався
Хоч горя з бідою ковтнули сповна.
Садочок завмер, вікна сльози пустили,
У групах так тихо, не чуть дітвори.
Проклята війна, всіх дітей розпустили,
Гасають між гойдалок буйні вітри.
Раптовий дзвінок: «Швидко всім на роботу!
Із далеку їде до нас дітвора.»
Ніхто не дивився, що завтра субота,
Який вихідний, працювати пора.
Вже кухня каструлями марш вибиває,
Котлет аромат і компотик кипить.
Натоплено, прибрано, діток чекаєм,
Вже чутно, як хвіртка тихенько скрипить.
В садочок зайшли… дуже змучені діти
Кому девʼятнадцять, кому двадцять пʼять.
Всю ніч на броні їм прийшлося сидіти
І видно, що важко так було стоять.
Усі вихователі сльози пустили,
Бо діток таких дуже раді прийнять.
Сніданком смачненьким усих пригостили,
А потім до ліжка, хай дітки посплять.
І так кожен день їх садочок приймає,
Спочинуть, відійдуть, з’являється сміх.
І кожен солдатик себе уявляє
В дитинстві, в садочку і друзів своїх.
Нехай дні тяжкі поскоріше минають,
До нас Перемога пошвидше прийде.
Живі повертайтесь, вас вдома чекають
І горе з бідою нехай пропаде.
Хай мир буде скрізь, а любов забуяє,
Народжуйте люди маленьких дітей.
Рідненький садок буде завжди чекати
І вас зустрічать тихим скрипом дверей.
28.05.2022р.
Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Степан Олександр