Як жити? Йде війна... Чорні сили зла пнуться догори.
З нічого витикаються і лакомляться на чуже...
І винні пасажири у владі. Як не журитися?!
Простий люд самотужки жив, живе,- себе не береже.
Проста звичайна людина захищає Батьківщину.
Стає воїном і гине іноді тільки Героєм!
Де чинодрали, які здавна ослабили країну!?
Лиш кров'ю своєю змиють цей злочин перед народом.
Чому людина, що раз в ярмо голову суне, схилить...
З ниттям лізе в борги і у землю... Мов чужий розрадник.
Це що доля чи звичка, упокорення чи безсилля?
І всі, кому заманеться забіжають його, зраджують...
Хто винен? Захід?! Ми самі, бо мало дбали про себе.
Не стільки жаль втрати тиші, як дітей і України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Маг Грінчук