Глибоко в душі цей неспокій
Рве серце й ніяк не мине...
Лиш хочу спитати: допоки?..
О змилуйся, Боже, спини!
Невже ти не бачиш, як стогне
Країна стражденна в вогні,
Героїв щоденно хоронить,
Що гинуть в запеклій війні?
В ній гинуть старе і дитина,
А часто то ще й немовля.
У чому ж дитини провина?
Від крові аж стогне земля!
А крові пролито вже ріки,
І знищено цілі міста.
За що нам ця кара і звідки?
Не ми ж розпинали Христа!..
О змилуйся, Боже, благаю:
Цю кляту війну зупини.
Надію на Тебе лиш маю,
Вкраїну для нас збережи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2022
автор: Ольга Калина