Подвір'я рідне видно ген здалЕка-
Ще молодим садив цю липу батько,
Дарунок прохолоди в літню спеку,
А восени - як золоте багаття.
Ми збились рахувати- скільки літ їй?
Старезний стовбур височить над дахом,
І ллється звідти теплий запах літа
А роси попід нею медом пахнуть.
Пірнає птаство у зелені хвилі
Пісні свої вплітає в гул бджолиний.
Гілки розлогі, ніби руки, хилить
Притінюючи до дверей стежину
Стара та липа . Розливає трунок
По всій окрузі. Цвітом золотавим,
Медами липовими літ веде рахунок
З величної над дворищем постави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2022
автор: Lesya Lesya