Я розраду шукаю в природі
Іду до неї в гості ,як додому.
Радію літу ,як птах свободі
І у пахощах квітів гублю втому.
Я очима п'ю торкаюсь краси
Вдихаю глибоко аромат в груди.
Впізнаю пташок ніжні голоси
Хочеться душею все осягнути.
Злітаю, як жайвір до синіх гір
Щоб глянути на ліс, луг та діброву.
Слухаю, як шумить віттям явір
І хочу зрозуміти пташок мову.
В думах обнімаю древо життя
Дуба, клена ,ясеня та й тополю.
Тут на волі щаслива, як дитя
дякую, Богу за земну путь - долю.
Я іду на берег ріки в трави
купаю в чистій росі ноги босі.
Розчиняюсь в хмарці між заграви
Немов лист осінній згораю в осінь.
Люблю водограю переливи,
Як ріка хвилями плюскоче, шумить.
Квітучі лани золоті ниви
Ловлю у жмені цю неповторну мить.
Я з келиха літа п'ю водицю
Малюю неба пейзажну картину.
Кружляю над раєм як біла птиця
Співаю землі пісню лебедину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2022
автор: Чайківчанка