О, світе мій, світе…

О,  світе  мій,  світе,  ти  вкрився  журбою
І  трави,  і  квіти  залив  ти  водою.
І  рани  землі  застогнали,  завили,
Здавалося,  щастя  в  лещатах  здавили.

О,  світе  мій,  світе,  чи  ти  відродишся?
Чи  в  снах  кольорових  мені  ще  приснишся?
В  обіймах  відчую  я  ласку  і  ніжність
І  знову  побачу  твою  білосніжність.

О,  світе  мій,  світе,  прошу  не  барися,
Із  лихом,  війною  скоріш  розберися.
Хай  буде  веселка,  і  небо,  і  сонце,
Удача  загляне  в  широке  віконце.

Хай  люди  вернуться  у  рідні  оселі
І  стануть  всі  діти  щасливі  й  веселі.
Хай  мати  пригорне  рідненьке  дитятко,
А  тато  угору  підкине  дівчатко.

Хай  мир  запанує,  бо  ворога  стремо,
Добром  і  любов'ю  в  серцях  проростемо.
І  радість  засяє,  і  буде  іскрити,
Ми  зможемо  довго  у  світі  цім  жити.

18.06.2022  @  Галина  Гук

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2022
автор: Аквілина