Є люди сонячні, мов рідні,
Душа, неначе небокрай.
Зустрінеш — радісні, привітні,
Життя для них — це просто рай.
А голос - голос, ти послухай,
Ти вслухайся і не втікай.
Той голос — сонячний промінчик,
В своїх обіймах ти тримай.
Він ніжний, чистий і ласкавий,
Несе і радість, і тепло.
Він ввись полине між зірками,
Щоб щастя ширилось й добро.
Тому постій та слухай-слухай,
Бо ті слова, мов скрипки гра.
Не пропускай слова повз вуха,
Бо в них душа, краса і рай.
16.012019
@ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2022
автор: Аквілина