ТАК ПОЧИНАЛАСЬ ВІЙНА…

                                                 22.06.1941  року
                                   Сьогодні  закінчили  школу,
                                   всім  класом  пішли  за  село...
                                   І  йти  не  хотілось  додому,
                                   так  гарно  навколо  було...
                                                 І  трепет,  і  щем  відчували,
                                                 і  думи  лягли  на  чоло...
                                                 Гітара  сміялась,  співала,
                                                 і  радісно,  й  сумно  було...
                                   Шептались  закохані  пари,
                                   ранкова  здіймалась  імла,
                                   коли  пролунало  над  ставом
                                   стращне  для  всіх  слово  -  війна...
                                                 Всі  хлопці  зійшлися  докупи,
                                                 тривожно  забились  серця,
                                                 схвильовані  поруч  подруги:
                                               "Невже  це  насправді  війна?"
                                   Спіткнулась,  завмерла  гітара,
                                   і  туга  на  душі  лягла.
                                   Отак  і  пішли  понад  ставом
                                   всім  класом  до  центру  села...
                                                 Із  хат  вже  виходили  люди,
                                                 співать  перестали  півні,
                                                 й  собаки  неначе  поснули,
                                                 і  вулиці  стали  сумні...
                                   Зійшлися  усі  до  контори:
                                   й  дорослі,  й  старі,  і  малі...
                                   І  сумно  було,  як  ніколи,
                                   ніхто  вже  не  спав  у  селі...
                                                 І  голос  гримів  Левітана,
                                                 так  чітко  лунали  слова...
                                                 І  діти,  й  жінки  заридали,
                                                 почувши  жорстоке:  "Війна!"
                                   Ще  сонце  світило  привітно,
                                   і  вірить  ніхто  не  хотів,
                                   що  так  закінчилось  дитинство,
                                   наповнене  світлих  надій...
                                                 Був  червень...Тривожна  година,
                                                 у  кожного  думка  одна:
                                               "Що  буде?  Й  коли  це  скінчиться?"
                                                   Ось  так  починалась  війна...
                                                             
                                                           24.  02.  2022  р.
                                   24  -  го  лютого,-
                                   знов  почалась  в  нас  війна,
                                   в  час  вже  нового  супротиву,
                                   росія  її  почала...
                                                     А  влада  нова  не  зізналась          ,
                                                     що  не  готова  вона...
                                                     В  офісах  десь  заховалась,
                                                     спокій  на  захист  взяла...
                                   Лютий  то  був  у  спокої,
                                   влада  усе  сприйняла...
                                   Зовсім  була  не  готова,
                                   Та  все  ж  до  уваги  взяла...
                                                     Не  думали  ми  й  не  гадали,
                                                     що  буде  в  нас  знову  війна...
                                                     Та  випала  нам  така  доля,
                                                     війна  ж  бо  завжди  є  біда...    
                                   Чи  то  наша  влада  ще  спала,
                                   чи  то  їй  війна  не  болить...
                                   Та  війна  її  все  ж  налякала,
                                   й  вона  почала  що  робить...
                                                     Четвертий  вже  місяць  минає,
                                                     війна  усім  людям  болить...
                                                     Вона  ж  бо  усе  убиває,
                                                     і  людям  стає  важче  жить...
                                     Коли  це  скінчиться,  не  знаю,
                                     і  що  нас  в  майбутньому  жде...
                                     І  путлер  наш  край  убиває,
                                     а  ми  захищаєм  своє...  
                                                     Отак  і  живем,  виживаєм,
                                                     і  журимось,  й  плачем  бува...
                                                     Бо  наших  війна  убиває,
                                                     страждають  і  села,  й  міста...  
           

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: геометрія