Я дивлюся на цю блаженну мить!,
Як цвіркун цвіркоче в диких травах.
Жайвір злетів у небесну блакить
Шукає дощику у загравах.
Літають низько ластівки малі
Вітер приліг спати в конюшину .
Лелека, як господар на землі
Збирає з жнив золоту зернину.
Смарагдові трави прагнуть дощу
Від літньої спеки земля горить.
Небо ллє водицю цілющу,
Щоб польові квіти окропить.
Зійшлись хмари засіріло небо
Піднявсь вітер в синій океан.
Падай, падай дощику в потребі!
Скропи водицею пшеничний лан.
Впали перші краплі на спраглий дуб
Дощик від поруху листя омив.
Як молодий козак розправив чуб
Від теплої краплі дощу ожив .
Дощ напоїв землю, як росою...
Немов зоряний вечір літній день.
Біжить літо босою ногою
Веселкою виспівує пісень.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2022
автор: Чайківчанка