Скрипа́лю мій, здуши своїм причалом,
Улий тривоги. Знов почне́мо жить.
А доти ми урізані началом,
А доти Ми всього́ лише на мить.
Збери всю міць нена́висті й любові
І так як вперше, як востаннє грай!
А я повірю зовсім як ніколи,
А я повірю в той легкий розмай.
І буде все мов досі не бувало:
Вечірній шепіт серця при зорі...
А ми забудем, як усе пропало,
А ми згадаєм скрипку при свічі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2022
автор: Сара Ґоллард