Ранкова кава…

Ранкова  кава,  
       Гіркота  новин...

І  знов  печаль,  та  сліз  солоний  смуток  -
Руйнує  долі  покидьок  
       один,
Рахуючи  кривавий  свій  прибуток.

Невіглас  ,  
         боягуз  і  канібал
Ніяк  не  захлинеться  в  морі  крові.
Навіщо  Всесвіт  нам  його  послав?
Мабуть,  щоби  здолать  його  поволі.

Щоб  пращури,  сміливі  козаки
Пліч-о-пліч  бились  з  хлопцями  із  війська,
Пронесши  волі  дух  через  віки,
Карали  ворогів  за  всі  злодійства.

І  буде  Перемога,  світ  новий-  
Розквітне  наша  ненька  Україна.
Бо  волі  дух  не  зник,  бо  він  живий,
Як  наша  рідна  мова  солов'їна...

16.06.22

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2022
автор: Наталі Рибальська