Дощ за вікном думки сумні дарує.
Про тих, хто вже не вернеться назад,
Кого не оминув життєвий часопад,
Хто наших слів ніколи не почує.
На сонце вранішнє в негоді я чекаю,
Щоб розігнало у душі тягар,
Щоби засяяла веселка серед хмар,
Й благословило небо все, що я кохаю!
Нехай веселка зшиє наші рани,
Небесні і земні, нам завдані катами,
І хай вона в ворожім краї
Повстане чорним димом над містами!
Колеса хай кармічні обенуться:
Всі зло і біль до ворога вернуться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2022
автор: DeViAl