Піднятися вгору й дивитися в небо...
Сонце сідає за Свій горизонт.
Нашим, здається, не стане це кредо:
Надто багато у світі обмов.
Піднятися вгору і довго мовчати,
Аби наздогнати сполохану рань...
І все ж таки вовком щораз наглядати,
Як утікає прониклива лань.
Піднятися вгору і слухати казку
Обіч не знаних до цього довір...
Вдавати, що вкотре не визнаєш ласку,
Хоча й розумієш: без неї - без сил...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2022
автор: Сара Ґоллард