Як квітне степ… Горби, яри та балки
Хвилює трав махрова цілина.
Сюди, здається, не дійшла війна –
Терпкий полин сховав в лиман русалку.
Ось суховій завив, немов заплакав:
Поніс типчак і хвилі ковили,
Умить до фарб художника лягли
Шафран, волошки, горицвіт і злаки.
Фіалки степові в блакитті льону
Не зірвані, не здушені ніким,
В байраках – дерези чагарники,
Квіт терну, що дрімає напівсонний.
Вогонь від маків блисне – не згасити,
Та вкрив гінкий їх, сизий тонконіг.
Природа – посміхається мені
Суцвіттям розпашілих гіацинтів,
Промінить світле й тепле зсередини!
Усе навкруг буяє і цвіте!
Хай буде мирним твій квітучий степ,
Красуне, чебрецева Україно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2022
автор: Білоозерянська Чайка