ПЛЕКАЙМО МОВУ ЛЮБОВІ
Родилась на вкраїнській землі
І я пишаюсь, що українка.
Я є в житі колос на стеблі
З животворчого роду зернинка.
Де б не була у яких світах
Я є Українка, Українка!
У небі я сизокрилий птах
А поміж тисяч зірок -перлинка.
Я в небі ясну зірку знайду
І зірву людям її на щастя.
Нехай наллє усім добра в саду
Солодить плід немов би причастя.
В саду - яблуні, груші, вишні
Малюють біля хати справжній рай.
Як цвітуть мальви - ружі пишні
Дарують нам свято із небокрай.
Я плекаю мову любові!
Вона багата, як щедра земля.
І збираю зерно у слові
У духовну скарбницю - квіт життя.
У мові стільки сонця літа!
Це є блаженний cвіт - небесний храм.
Тож прийми друже мову привітну
Бальзам, який нас лікує від ран.
Я люблю українську пісню
Вишиванку у барвах святкову.
Як сонце сяє зірку вечірню
Солов'я спів мамину колискову.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2022
автор: Чайківчанка