Вже навчились тримати біль:
Чи то сильні ми? Чи цинічні ми?
Бо у світлі останніх подій
Очі смутками покалічені.
Звістки ріжуть тебе без ножа.
Люди-звірі вбивають з радістю:
Стерта в них усіляка межа
Пропагандою із ненавистю.
Чи ж прогнати буденністю лють?
Механічно, за планом, втомлено,
Всі думки так далеко снують,
Та вже стрічку новин оновлено.
Вже навчились тримати біль.
Про війну забагато знаємо…
Ми для ворога звідусіль….
Справедливої кари благаємо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Тетяна Бонд