Обманута

Не  вперше  бачу  й  зовсім  не  востаннє.
У  небі  знов  безпам'ятно  гримить.
А  наша  зустріч  там  немовби  зайва...
Фонтан  життя  промовисто  кипить.
Нехай  не  гляну  в  бік  твоєї  далі,
Аби,  мов  птаха,  легко  не  спурхну́ть.
Тримай  мене,  щоб  тільки-но  подалі,
Допоки  квіти  знову  зацвітуть.
Дай  волю  серцю.  Тут  йому  не  місце.
Самі  страждання,  бо  ж  воно  не  з  тим.
Візьми  життя  і  вкотре  обманися,
Бо  все,  що  маєш,  визнане  твоїм...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Сара Ґоллард