С. П.
Казковий вогонь розійшовся світами,
Прибравши до пилу чужої біди.
Хтось його бачив на дні океану,
Хтось - в оксамиті живої душі.
Стрічали його у блакиті вуалі,
Що вмить ізгорала наза́вжди, дотла.
Стрічали його на полотнах печалі,
Аби відродити вже мертві серця.
Вогонь не згасав ні на хвилю придатку,
Він оживав і охоплював мить.
В собі залишав недосяжне на згадку,
Яке в ньому й досі бурхливо кипить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Сара Ґоллард