- Якби я тебе кохав... що було б?
- Оргія!
- А якби він тебе кохав?
Були б
ті ж ритуали, та не такі солодкі.
А чи ти хочеш?
Пітьма відчує
неминучу поразку в тобі діви-черниці.
Хіба шмагають батогом
собаку за те, що любить свого господаря?
- Ні, але світло наше.
Ти хворий... Годі... Я хочу спати!
(Під вечоровими тополями
тріcк зломленої троянди.)
- Забирайся, ученице, швидше...
Вже виростає сельва за моїм вікном!
[b]Cesar Vallejo ¿..[/b]
—Si te amara... qué sería?
—Una orgía!
—Y si él te amara?
Sería
todo rituario, pero menos dulce.
Y si tú quisieras?
La sombra sufriría
justos fracasos en tus niñas monjas.
Culebrean latigazos,
cuando el can ama a su dueño?
—No; pero la luz es nuestra.
Estás enfermo... Vete... Tengo sueño!
(Bajo la alameda vesperal
se quiebra un fragor de rosa.)
—Idos, pupilas, pronto...
Ya retoña la selva en mi cristal!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Зоя Бідило