Вітре любий, знов тебе чекаю.
Що нараз мені розповіси?-
Про війну, жорстоку і криваву?!
Чом так тихо, вітре?- Прокричи!..
Хай того не чують в темнім льосі,
Там, де мати знов гойда дитя!..
В чому ж винні квіти при дорозі?
Чом їх топчуть берці москаля?!.
Вбирає ненька всі криваві ріки.
Над нею все іскриться рідний стяг,
Де синій - то лиш чисте-чисте небо,
Жовтий - поле, що шумить у снах!..
Землі ж наші Нам належать будуть -
Право це вже виборем самі!
Любов до волі жоден не остудить,
Бо ми, вкраїнці, - нація весни!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2022
автор: Сара Ґоллард