Дзвіниці

Я  чую  дзвіниці,  на  окраї  неба,
Там  янголів  спів,  там  так  сяють  слова...
Там  серце  на  місці,  там  все  надихає
На  святість,  добробут,  і  на  жнива...

Ти  чуєш,  як  зорі  балакають?  Тихо  ...
Ледь  чутно  лунають  вірші...
Закрий,  лишень  очі,  і  непомітно
Відчуєш  обійми,  тепло  від  душі...

Від  того,  хто  може  як  вітер  любити,
Від  того,  хто  може  як  дощ  окропить...
Вже  ніч,  тихі-тихі  орбіти...
На  обрії  неба  душа  лиш  палає,  горить...
2022.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: Каа3003