Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім,
І медом полива село пусте.
Там гулко- говірливі зазвичай
Зніміли вулики, в траві, Сірком примятій,
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
Посаджена господарем на чай.
Таке обістя- рідне, і ... чуже,
Знайомий запах кожуха із буди,
А де поділась решта- не збагнути
Старому псу. Та він все стереже,
Все слуха- може знов знайомий стук
Порушить сон його старий собачий?
І знову рідні очі він побачить,
Почує запах теплих добрих рук.
Цвіте акація. У трави двір вроста,
Розбиті стільники ще пахнуть медом,
Та не гуде садок бджолиним летом,
Господар якось довго не верта...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2022
автор: Lesya Lesya