Столітня війна
Не лишає байдужих
Геноцид несумісних
Нелюдяні вчинки "братів"
В позабратті
Зима надто довга
І голод лютує тим лютим
Полишив домів
А деяких стерло
Міжвчинків
Розбило
Розтяло
Те серце
Що кликало
Просто дитячим
Ракети по дітям
"За дєтєй" задіти
Цинічно. Розкуто.
Впритул.
Що лишиться серцю
?
Чи серцю залишиться...
?
Довічне ув'язнення
пам'яти
Лютим
Від 24ого
Жити
?
Нічого не лишаючи До.
Мої краєвиди криваві болючі
А серце задимлене чорним
Питанням і криком
За Що?
Ненавиджу
Виявив
Просто
Любити складніш
Повсякчас
.. всміхатись..
.болюче.
не страшно вже стало
.
безмежно подякуй
тим хлопцям й дівчатам
безмірно боронять нашу свободу
країну кордонів нема
де кожна людина як космос
з новою планетою в серці
..і стягом жовто-блакитним майорить
рогівка душі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2022
автор: мелодія сонця