Коли слово - зола

Ми  стояли  на  тім  роздоріжжі
Де  дороги  у  різні    боки...
Ти  жбурляв,  наче  вітер  морозний,
Не  жаліючи  слів  колючки.

Я  дивилась  у  далеч  блакитну
І,  як  скеля  була,  навпаки…  
Нащо  попусту  щось  говорити  
Позавчора,  тепер  й  крізь  роки,

Коли  слово  –  зола  легкокрила,
Спалахне…  і  згоріло  дотла,
Мов  його  не  було  поміж  нами,
Мов  зима    навкруги    замела...              
                                                     В.  Ф.-  17.03.  2022    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Веселенька Дачниця