Ірина Вовк. А нам ще много жита треба вижати…

…а  нам  ще  много  жита  треба  вижати…
…а  нам  ще  в  цьому  пеклі  треба  вижити…
Перемолоть  сто  пу̀дів,  сто  –  ізжить.
…А  нам…  а  нам…  перемагать  і  жить.

А  нам  стрічать  лелечок  з  лелечатами.
А  нам  ще  забавлятись  з  онучатами:
Дівчаток  пестить,  хлопчиків  мужнить…
А  нам…а  нам…  перемагать  і  жить.

А  нам  ще  мальви  під  вікном  леліяти,
А  нам  ще  дим  од  згарищ  перевіяти,
Допоки  Часу  річечка  біжить…
А  нам..  а  нам…  перемагать  і  жить.

А  нам  іще  любити  небо  з  хмарами
І  поминати  рідних  над  Стожарами,
А  кості  вражі  в  порох  спорошить  –
А  нам…  а  нам…  перемагать  і  жить.

А  нам  ще  зводить  мир  над  Україною,
Могучою  спільнотою-родиною
Плекати  мови  калино́ву  віть  –
А  нам…  а  нам…  ПЕРЕМАГАТЬ  І  ЖИТЬ!

2  червня,  імпровізація.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Сіроманка