Вчися по- новому жити!
примирись, що мене немає.
Все тре' в житті пережити
Молись! -коли душа ридає.
Ти, звикай без мене жити !
Відпусти мене у синю даль.
Вдихни повітря, щоб жити...
І, викуй свій дух немов би сталь.
Ніхто на землі не вічний !
Все має свій початок, кінець.
Лиш божий світ є предвічний!,
який створив - Небесний Отець.
Не плач коли тобі важко !
Прийди до мене на могилу.
Прилечу тихо як пташка
Обніму крилом дам сили.
Запали свічу... помолись!
І за -хмар я гляну на тебе.
І крізь сльози мені усміхнись!
I,буду поруч я в потребі.
Я, прийду у сни до тебе
Коли буде стомлена душа.
Дам знак із небес в потребі
Надихну написати вірша
Я, впаду на щоку дощем
білим снігом на твої коси.
Захищу небесним плащем
І небом зігрію в морози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2022
автор: Чайківчанка