Пробач, та я стала геть зовсім вже іншою,
Не тею, що твОї тривожила сни.
Якоюсь незручною, кепською, гіршою,
Не тею, що знав ти до цЕї весни.
Мовчи, якщо хочеш ще ту дочекатися,
Що сміхом стрічала будь-Яку біду,
Могла мов метелик із легкістю мчатися
Назустріч буремному цьОму життю.
Прийми, що сьогодні так часто сумую я,
І голос крізь сльози тремтить, як струна,
Геть інша, чужа, часом навіть безсилая,
Бо серце болить...Бо біда, бо війна...
17.05.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Пташка Радість