І знову день в тривозі пролистаю
Й полину у безсонну знову ніч.
Сказати так непросто, що чекаю
У тузі незакритих в ночах віч.
В холодних стінах відчай закриваю
І тиша ранить глибину душі.
Сказати так непросто, що кохаю,
Коли одне для одного чужі.
Вікно відкривши, зорі споглядаю,
Й гадаю, чи злетить хоча б одна…
Сказати, що твій образ уявляю -
Тебе в собі вже випила до дна.
Пишу рядки, вкрадаючись, й ховаю,
Думки твої читаю у весні.
Сказати так непросто, що страждаю -
Я просто проживаю, наче в сні.
У мріях в небеса щораз злітаю
Й малюю нашу зустріч в кожнім дні.
Сказати так непросто все це, знаю,
Що ти собою світ закрив в мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Marija