І створив Господь людину,
ЛЮДИНОЮ її створив.
О! Це одне з найбільших див.
І дав їй волю, свобідну волю.
Твори, людино, свою долю.
І дав їй заповідь свою,
Щоб вік свій жила у раю -
" Не руш заборонений плід,
Бо гріхом наділиш ти свій рід".
Свобідна воля -
І змінилася доля.
Заборонений плід -
І проклятий рід.
Та, щоб відкупити людину від гріха,
Від смерті врятувати,
Бог нам свого Сина дав,
Щоб кожен з нас його пізнав.
Він - спаситель твій і мій.
По любові лише дій!
Коли любиш, то прощай.
Сина Бога величай!
Живи, люби, радій,
Бо Господь Ісус Христос
Бог Твій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: яся