Чомусь кімнатні троянди мої не цвітуть
І радості немає. Та є весна...
Через згарища війни,
Пекучі сльози і нестерпні рани
Іде весна разом з нами,
У літечко йде.
І де ж та радість весни?
Так багато в країні горя й біди...
Та лишає весна свої сліди.
По наших серцях так швидко
Проходить вона.
О! Незабутні ці митті
Із нею прожиті.
Прощавай, весно люба й мила.
Хай мирною і Богом благословенною
Буде ця і кожна днина.
І стало тепло і радісно вмить на душі.
Ідуть дощі і проростає, сходить все.
Ту радість н а д і я даЄ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2022
автор: яся