ЧУБАТІ ПІВНИКИ (ГУМОР)

Блукає  Півень  від  знічев"я,
Яку  б  пригоду  тут  знайти?
Хто  посадив  їх  на  подвір"ї,
Моїм  ім"ям  ще  й  нарікли?

Стояли  півники  рядочком,
Були  в  них  різні  кольори.
Почули  це  і  Кури,  й  Квочки,
Його  втішали,  як  могли.

Вони  хоч  різні,  та  чубаті,
Хіба  тобі  вони  рідня?
Ти  -  красень  наш,  такий  завзятий,
Тебе  ми  бачимо  щодня.

Ну,  а  у  тих  -  короткий  вік,
Що  народились  -  пожаліють.
А  ти   для  всіх  нас   Чоловік,
Вони,  як  ти,  любить  не  вміють.

У  тебе  гребінь  он  який!
А  хвіст!  Ну  де  такого  взяти?..
Уважно  слухав  пес  Рябий,
Хотів  нараду  розігнати.

Схватив  він  Півня  за  цей  хвіст.
Я  тут  не  буду  жартувати,
Бо  рвати  пір"я  маю  хист,
Думки  ці  маю  спростувати...


                         [img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSEJV5L7PfUp_90Nysf4iMyOqtJhXDBjj0S9w&usqp=CAU[/img]





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2022
автор: Н-А-Д-І-Я