Плакати не треба... І не можна,
Хоч війна твій зруйнувала дім...
Ця весна холодна і тривожна
Буде вічним спогадом твоїм.
Страх і біль... Прифронтова дорога,
Міни, гради, вирви, блокпости...
Скільки ж нас повірило у Бога?
Скільки душ просило - захисти!..
Скільки слів, не казаних ніколи,
Скільки дум, і в серці сум'яття...
Темні сили нас вели по колу,
І ламали лінію життя...
... Чує Бог молитви і приймає,
Сліз і мук безвинних - не простить!...
Україна ворога здолає,
І по правді в мирі буде жить!..
Плакати не можна... І не треба,
Віру в краще ближньому зміцни.
... А тоді, як буде мирним небо,
Волю дай сльозам... після війни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2022
автор: majra