ВДИХ … ВИДИХ … ВДИХ …

(із  циклу  «ЛИСТ  ДО  ПОДРУГИ»)


М.:  Вдих...  Видих...  Вдих...
У  нім  млинує  колесо  життя:
Стібкує  перші  кроки  несміливі,
Веде  назустріч  сонечку  та  зливі,
По  злітній  смузі  обране  дитя.

С.:  Вдих...  Видих...  Вдих...
У  пошуку  Тарасових  стовпів.
Злітає  ввись  у  небеса  Арея.
Йде  битим  шляхом  мужнього  Енея,
Черпає  сили  з  коренів  дубів!

М.:  Вдих  ...  Видих...  Вдих...
В  нім  дух  Мазепи,  Орлика,  Стецька,
Шухевича,  Бандери  і  Богда́на!
Сплелися  міццю,  в  серці  отамана,
Духовні  плити  в  брами  козака!

С.:  Вдих...  Видих...  Вдих...
Широкий  степ  для  нього  батьком  став,
Вчив  волю  України  боронити!
Не  міг  його  свободи  кат  спинити,
В  бою  за  Правду  він  на  смерть  стояв!

М.:  Вдих...  Видих...  Вдих...
Мечем  та  кульми,  духом,  нервом  став!
Живим  еланом  одягнув  весь  простір!
Обвив  свою  ударну  хвилю  в  постріл,
Краї  орбіти  мужністю  порвав!

С.:  Вдих...  Видих...  Вдих...
А  дух  його  -  коштовний  самоцвіт,
Вогнем  в  душі  палає  Перемога!
Зодягнений  у  обладунки  Бога,
Безстрашності  і  силі  заздрив  світ.

М.:  Вдих...  Видих...  Вдих...
Розправив  руки-крила  та  злетів
Над  перстю  та  блакиттю  неба  й  моря,
Відрікся  стра́ху,  смутку,  болю,  горя
І  феніксом  вознісся  над  катів!

Вдих...  Видих...  Стих...


Марія  Дребіт  -  Ярослава  Слободян


18.05.2022                            Португалія  -  Україна


фото  з  нету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: VIRUYU