Я - Україна
Я - Україна, світла, невмируща!
Синии і дочки гинуть за життя!
Героям Слава! Чуєте всі сущі!
В прекрасне йду, як світло, майбуття.
Я - Київ-град, столиця всіх героїв,
звитяжців, та не скорених бійців.
Що ж ти, "російський світ" , оце накоїв?
Заслав нам смерті й болю посланців!
Чернігів я - форпост і страж країни,
народжений , ще в глибині віків.
Що неодмінно, рано то чи пізно ,
бив ворогів всіх рангів і сортів.
Я - Суми, теж з північного кордону.
Заклятий ворог, сум я твій, журба,
твоя ганьба, вовчат твоїх полони,
всіх вбитих зариваєм , як собак.
Я є Ірпінь - незламний , непохитний,
напів зруйнований веду важкі бої ...
Програєш ти, агресор, цюю битву,
заплатиш кров'ю ти і холуї.
А я - Охтирка, зранена війною,
обстріляна , зруйнована, в вогні,
Рашист не пропускає гумконвої,
та вільний дух незламний у борні.
Я, Конотоп - безсилий-непокірний,
Мій прапор український: небо й жито,
я Україні та народу вірний,
катам і нелюдям, ніколи тут не жити.
Я - Харків, це не жарт я - Україна!
для ворогів - незламний моноліт,
Всім харківчанам, дякую уклінно.
Рашистська наволоч, збирайся на "той світ"!
А я - Одеса, також Україна,
жемчужина країни і порти.
Бажаю оркам, скоком неодмінно,
вслід кораблю відомим курсом йти.
А я - Ізюм , фортеця і твердиня.
Рашисти відступають! Не пройшли!
В степах, серед гіркущого полину,
їх тисячі погибель тут знайшли.
Я Миколаїв - втрачені надії,
для військ агресора,
російських лже мирян,
Росія путінська, ця клята породілля,
положить тут навіки байстрючат.
Я - Маріуполь, рана на країні,
розятрена до болю і до сліз.
Мої будівлі, майже всі руїни,
до мене ворог прямо в душу вліз.
Здригається земля на "Азовсталі",
ракет осколки, "градові" куски...
Захисники мої - міцніші сталі,
герої - це "Азова" вояки.
Я - Україна, світла, невмируща!
Брати і сестри гинуть за життя!
Героям Слава! Чуєте, всі сущі!
В прекрасне йду , як світло, майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Олександр Холденко