Невже життя настільки швидкоплинне?
Коли ж ми встигли вирости й піти
Назустріч тій своїй леткій довірі,
Назустріч тій своїй палкій меті?
Коли ж ми встигли в ду́ші надивитись
І зовсім легко звідане пізнать?..
Несли́ся поряд наші сателіти,
А ми клялись назад не повертать.
Усі ті ранки, всі спокійні ночі
Хотіли чути пісню ліхтаря.
Натомість чули, тиша як скрегоче,
Як тоне рідна пісня солов'я.
Бажали ми дорослість осягнути.
Здавалося, давно підвладний час.
Однеє тільки важко ще збагнути -
Не ми його, а він тримає нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Сара Ґоллард