Хтось десь сказав,весна - жура,
а ви не вірьте...
Хоча по - різному бува,
та радості все ж більше...
Весна ж бо радістю сія,
і квітнуть квіти...
На те ж вона і є весна,
щоб сіять і радіти...
Хоч чуєм ми війни жалі,
не опускаєм руки....
Ловим дива ми весняні,
і відганяєм муки...
Чула не раз, як десь підчас,
лилися голосіння...
Перемага весна той час,
і додає уміння...
А нам війна несе журу,
й те,що цвіте пов"яне...
Та я усім тоді кажу,
що з часом легше стане...
Колись же скінчиться війна,
у це я щиро вірю...
Згине як буря весняна,
і люди, й я зрадію...
І будем жить ми, як завжди,-
у правді і любові...
Ловити подихи весни,
й сни бачить кольорові...
І якщо хтось не те сказав,
пробачать йому люди...
То він чогось не врахував,
і радості прибуде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2022
автор: геометрія