Надвечір

Надвечір  чорна  хмара  приповзла
Не  знаю,  що  вона  хотіла
І  свої  руки  простягнула  до  села
Але  гарним  дощем  пролитись  не  зуміла.
Там  вітер  її  коси  шматував
Земля  чекала  травневої  вологи
А  Місяць  з  тої  хмари  кепкував
Йому  похизуватись  було  до  вподоби.
Даремно  ми  чекали  хоч  якихось  змін
Благали  в  Господа  цілющого  напою
Але  у  сфері  його  володінь
Не  було  наміру  дощу  давати  волю.
12.05.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2022
автор: wanatol