Доброго дня, моя діалогівська сім"я...Давно вже я вам не писала, а
ось сьогодні надумалося написать про свій пенсійний бюджет, думаю що
з цим стикаються усі пенсіонери, та можливо й не лише вони...У наш
скрутний час буває й гірше.
Так от мій бюджет - це моя пенсія, інших доходів я не маю, бо ж живу
уже на 83 році життя. Нинішня моя пенсія це 5000 гривень, це ніби й
нормальна сума,
та все ж бувають і спотикачки, особливо в зимовий час, бо ж платіжки
забирають мало не всю пенсію, маю майже 49 років трудового стажу і
великий будинок, бо ж колись моя сім"я складалася з 6 осіб, це мій
чоловік, я , троє наших дітей і мама, та так вийшло, що мама і
чоловік, і старший синок (загинув на шахті в м. Кривому Розі ще у
важких 90-их роках) уже давно в іншім світі, молодший син живе у
Польщі, бо там живе його донечка, а моя донька живе і працює у Києві,
бо там живе її донька зі своєю сім"єю.
Якось була спробувала не опалювать весь будинок, щоб зменшити виплати
за комунальні, та швидко й відмовилася від цієї затії, бо почали
відпадати потолки і відставати від стін шпалери, то отож у зимовий час
майже вся пенсія іде на виплату комунальних. Сплачуючи комунальні з
жахом думаю про тих стареньких у яких мінімальна пенсія, а життя це ж
не лише комунальні, а й витрати на їжу, купівлю самого необхідного для
життя, а ще ж і на ліки потрібні гроші,де вже тут думати про комфорт,
та різні забаганки...Отож і виходить, що не живемо, а животіємо...
Дякуючи вашій, і нашій газеті отримала скидку за комунальні на 25%, це
хоч і невелика, а все - таки підмога...Знаю, що декому ще важче ніж
мені і співчуваю...
Хотілося б щоб і уряд подумав за таких людей, та у них своїх справ,як
кажуть у народі "повен рот", їм не до нас, точніше сказать "своя
сорочка ближче і вагоміша"...
А ще від таких турбот буває втрачаємо спокій, страждаємо від безсоння,
а іноді й кричати хочеться... В крамниці майже не ходимо,бо ж буваємо
прямо в "захопленні" від цінників, дивимося на них і очам своїм не
віримо, вчора була одна ціна, а сьогодні вже інша і значно вища від
попередньої. Думаю, що оця матеріальна скрута діє на всіх людей
похилого віку, я наприклад, буває не можу заснути...
Слава Богу, що в мене діти дбайливі і уважні, присилають посилки у
яких є все, що мені потрібно...Ось так і живемо, точніше сказать
виживаємо, та все ж,як кажуть у народі: "Держимо фасон"...
Вибачте, якщо я щось не так написала...
З повагою Валентина Бугрій з містечка Долинська,Кіровоградської області.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2022
автор: геометрія