Україно, ти квітучий сад
Де колосяться буйні ниви,
Різнонаціональний твій народ,
У Вірі й Дружбі вони щасливі.
Пісні лунають, сміх дітей.
Весняні пахнуть квіти.
На мить притихнув соловей,
На світанку вдарили гармати.
Ракети, танки, літаки -
Ревіло все і всюди.
Палали хати й садки,
В попелі змішались люди.
Залізним валом орда прийшла,
Російські варвари — солдати,
Громили села і міста до тла,
Помістя стали грабувати.
Грабували все підряд -
Одежу, унітази й машини.
Гвалтували дівчаток і хлоп'ят,
Його рідня прощала ці провини.
Катували простих людей,
В затилок їм стріляли.
Вбивали жінок й дітей
Стареньких також не минали.
Не довго ворог лютував,
Прийшла йому кончина.
Український воїн грудьми став,
Орду лавини зупинила.
У цій Священній боротьбі
За Віру, Правду й Свободу.
Українці встали, вже не самі,
А з підтримкою всесвітнього народу.
Травень 2022 р.
ps. Чи є такий народ, що з дуру
прийме варварську російську культуру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: Сокол