Увібралась весна в зелен-шати,
У цвітіння садів та дерев.
Між кущів заховались гармати,
Чутно залпу вогняного рев.
І у небі літають крилаті,
Ті, що смерть сіють поміж людей.
У букеті болотнім лататті
Рваний чобіт, ще крик із грудей.
А у дома рідня у молитві,
У поклоні до неньки-землі.
Просять Господа, щоби у битві,
Захистив він солдата в борні.
Що чекають з любов’ю у серці,
На повернення в щасті...Чека...
Закрутилось все в наступі, в герці,
В занімілих ще пальцях чека...
Не змінити вже долю і кров’ю
Багрянить в цвіт ліловий броню.
До Небесних Святих вкотре мовлю,
Щоб спинили безбожну різню.
Щоб літали у небі лелеки,
Щебетав соловей у гаю.
Щоб позбулися ми небезпеки,
Були вільні, в земному раю.
09.05.22
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2022
автор: Валентина Ланевич