Недописаний роман

Забудь,  що  вітала  я  правди  ночами.
Забудь,  що  за  водами  бігла  удаль.
Відкинь  у  безсиллі  звабливі  муари
І  той  не  дописаний  болем  роман.
Сьогодні  ми  наче  незрілі  фантоми  -
Блукаємо  містом  залежних  людей.
Дума  вмирає  тут  мов  у  неволі,
Знаючи  муки  нещадних  очей.
Ти  не  знаходиш,  хоча  і  шукаєш...
Серце  зболіле  не  стогне  -  бринить.
А  що  залиши́лося?  -  Доля  не  знає.
Зосталося  з  мислями  віддано  жить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2022
автор: Сара Ґоллард