мария идёт за солью
так много теперь нужно соли
но нет её больше
закончилась
слезы её стали пресными
ещё когда ступала по воде
а как вышла на берег
со стороны промзоны –
плакать разучилась
ветер с моря
насвистывает что-то
портовым кранам
солнце нежное
и солнце колючее -
словно два разных солнца
почему мы думали
что ракеты –
это про космос?
почему нам не сказали
что ракеты –
это о темных подвалах?
что у ночи есть глаза
что у смерти есть запах
что мы здесь одни
и никто нас не заберёт
почему нам не сказали
мария?
столько рассечённых деревьев
столько раздавленных вопросов
ржавая дорога
разбросанные гильзы
мария идет за солью
04.05.2022
+++++++++++++++++
МАРІЯ
марія іде за сіллю
бо так багато потрібно тепер солі
бо немає більше солі
бо скінчилася
її сльози стали прісними
ще коли ступала по воді
а як вийшла на берег
з боку промзони -
розучилася плакати
вітер з моря
насвистує щось
портовим кранам
сонце ніжне
і сонце колюче –
ніби два різних сонця
чому ми думали
що ракети –
це про космос?
чому нам не сказали
що ракети –
це про темні підвали?
що ніч має очі
що смерть має запах
що ми тут самі
і ніхто нас не забере
чому нам не сказали
маріє?
стільки посічених дерев
стільки розчавлених запитань
іржава дорога
розкидані гільзи
марія іде за сіллю
(Перевод с украинского)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947009
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 06.05.2022
автор: Станислав Бельский