Переді мною знов межа –
Минув четвертий творчий рік.
Рік не єдиного вірша,
Бо віршів, як здається пік.
Я зараз наче не живу,
А лиш вірши складаю.
Коли ж здивую я одну
Дівчину, що кохаю?
До неї все було багно –
Тягнулись в черзі тиждні.
“Життя як звичка”- так воно
Набридло.Стигли вишні,
Коли цю Кішку я піймав,
Як Лебідя у морі.
Але і досі не зайняв
Місце у її долі.
Я не сумую через це,
Була б тверда надія.
Ще знайдется моє місце,
Нехай це тільки мрія.
11.12.1997.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2022
автор: Ярост Зандр