***

Коли  ж  ти  виріс,  мій  відважний  сину?  -
Спитає  ніжно  стомлена  земля.  -
Коли  ж  пішов  на  бій  за  Україну,
Коли  ж  поліг  у  вирі  небуття?
Тепер  на  грудях  маки  тихо  сходять...
Ти  знав  за  віщо,  знав,  де  милий  дім...
За  душу  сина  десь  далеко  дзвонять,
За  душу  сина  стогнуть  сотні  гір.
Козак  лежить:  як  сильно  він  втомився,
Якби  ж  ти  знала,  матінко  -  земля!
Теплом  лише  беззахисним  укрився
І  бачить  сон,  де  правда  ще  жива...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Сара Ґоллард