Походила по росі босоніж,
і зробилося мені веселіш...
Появилися слова пречудові,
написалися вірші в мене нові...
Сіла я за стіл і написала,
у рядочки прості все поклала,
бо писати я люблю, ще з дитинства,
мої помисли прості, й ніби чисті...
Я любила і люблю свою мову,
довіряю я завжди мові й слову,
І з дорослими, й дітьми розмовляю,
що сказати їм завжди я теж знаю...
Кожне слово в нашій мові є важливе,
і привітне, і сумне, й щепетливе...
Мудростей у кожнім слові є багато,
А вислови із тих слів є крилаті...
Яка ж гарна й чарівна наша мова,
підбираю і ловлю кожне слово...
Вибрані диво - слова кладу в вірші,
та і в прозу їх пишу веселіше...
Мудрість слів у суєті не втрачаю,
і багато чарівних слів я знаю,
Підкоря слово мене красотою,
і воно в мені живе з добротою...
Довіряю я йому все, що знаю,
В кожнім слові магнетизм відчуваю,
Усе здається є в нашій мові,
а ще хочу його чуть у вимові...
Коли чую виступм в нашій раді,
мені хочеться їм дать ще поради,
щоби мова в них була, як картинка,
а не хрюки, як в крота або й свинки...
Хочу я порадити їй і всім
вимовляти всі слова, як амінь...
Не потрібні викрутаси в нашій мові,
і були в нас всі - усі,щоб здорові...
Щоб закінчилась війна вже сьогодні,
і щоб знали люди всі свою мову...
Досконале і красиве кожне слово,
і вживали всі слова загадкові...
Походила по траві босоніж,
і зробилося мені веселіш...
Зайшла в хату я скоріш за стіл сіла,
написати новий вірш захотіла...
Завтра знову я піду на подвір"я,
може нову тему там знайду, як повір"я...
Може десь я там найду якісь перли,
вірю я що вони там є, як і зерна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2022
автор: геометрія