МОЄ КОШЕНЯТКО

Моє  кошенятко  голодне,  
Воно  увесь  час  хоче  їсти,  
Поїсть,  -    і  відразу  нашкоде  
В  якомусь  таємному  місці.  

І  кішка  моя  теж  голодна,  
І  плутається  під  ногами,  
І  їсть  вона  все  ,  що  завгодно  ,
Викрикує  голосно  гами.  

Мій  кіт  хоче  їсти  і  їсти  
І  мітить  підряд  все  навколо.
Йому  не  сидиться  на  місці,    -
Накручує  коло  за  колом.  

А  хто  ще  у  нас  тут  голодний,
Ні  крихти  не  ївши  насправді  ?
І  як  же  знайти  головного,
Хто  зможе  сказати  всю  правду?  

Та  дещо  існує  незримо,  
Невидиме  оку  простому,    -
Каструлями,  кришками  грима,  
Не  хоче  виходити  з  дому.  

І  що  там  на  кухні  за  крики?  
               Якісь  барабашки  неначе.  
Знов  тихо,    -  щось  знову  принишкло...  
Та  я  до  усього  вже  звиклий,  -
Спіймаю  когось  на  гарячому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Рунельо Вахейко