Кохання колись вистилало легені
Тієї, що зветься сьогодні - Печаль.
Кохання колись дарувало ідеї
Занадто жорстоких і плідних начал.
Тепер воно сповнює зранене серце
І холодом б'ється у темних очах.
Від то́го єство все, суворе і мерзле,
Щастя шукає на власних плечах.
Чужих і не треба... Ховаються звуки.
Відгомін віри навічно стиха.
Навряд чи кохання позбудеться туги,
А очі - замерзлого в синь джерела...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Сара Ґоллард