І знов вона до нас прийшла,-
весна красна, жадана,
радості мало додала,
бо йде війна погана...
Гудуть чужинські літаки,
і додають нам болей...
Це путлер шле свої полки,-
на наші світлі долі...
Та все ж весна робить своє,
тепло несе незмінне...
І вже вертають журавлі,
в гніздо своє нетлінне...
Вже розпустили і садки
свої, як крила гілля...
А там цвітуть диво - квітки,
чекають всі весілля...
Ми вже діждалися тепла,
нам веселіше стало...
Якби закінчилась війна,
то ми б і заспівали...
Складаєм нові веснянки,
й самі собі співаєм...
А ще й працюєм залюбки,
й таланти розвиваєм....
Крім того й молимося ми,
й благаєм знову Бога,
щоб повернув мир між людьми,
і світлу дав дорогу...
Війну якби ще зупинив,
і путлера, звичайно...
І нашу владу щоб навчив
робити все путяще...
Те, що минуло відпливло,
ми, звісно, пам"ятаєм...
Весняне гріє нас тепло,
кінця війни чекаєм...
І знов вона до нас прийшла,
натхненна і цікава...
Радості трішки додала,
І свято величаве!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: геометрія