Я - українка!

Я  та,  хто  родом  з  України.
В  мені  живе  її  душа.
Гірко  болять  її  руїни
Й  кладу  печаль  в  рядках  вірша.
День  свій  народження  святкую
Уперше  в  попелі  війни
Як  за  вікном  сирени  чую,
Як  бачу  смерті  без  вини.
Коли  тремтить  щоразу  серце
Від  знищених  у  друзки  міст
І  засихає  слів    озерце
Й  мертвіє  від  жаху  їх  зміст.
Я    -  українка,  яка  сміло    
Душею  проклинаю  тих,
 Хто  палить    краю  мого  тіло,
Закопує  іще  живих  .
В  мені  здригається  щоразу
Ревучий  звук  руських  ракет,
Їхня  бездушність  та  образа,
І  смерть  несучий  кулемет.
Це  важко  злочином  назвати.
Це  -  проти  людства  геноцид.
Їх  буде    Бог  усіх  карати,
Світ  ,  іроди,  вам  не  простить.
Я  –  словом  й  вдихом    українка
І  народилась,  щоб  любить.
Й  мого  тепла  ясна    іскринка
Народу  мирному    горить.
Дав  нині  Бог  всім  святкувати,
Та  сотні  в  погребах  сидять.
Над  ними  вогненні  гармати
І  день,  і  ніч  в  жаху  летять.  
Я  вірю  ,  що  це  гарне  свято
Принесе  нам    благую    вість:  
Ми    переможно  та  завзято
Орду  попремо  з  наших  місць  .
І  заквітує  Україна  
Щаслива    серед    інших  всіх
І  мирно  спатиме  дитина
Й  житиме  мій  народ  для  втіх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2022
автор: Marija